29 серпня. День памʼяті загиблих Героїв

Жителі Великодальницької громади зібралися сьогодні біля Алеї Слави у Великому Дальнику, щоб в скорботі схилити голови перед пам’яттю воїнів, що загинули за Україну. Ми віддаємо шану тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю Батьківщини не дожив до сьогоднішнього дня.

Кожен українець хай Героїв своїх пам’ятає

29 серпня пов’язане з трагічними подіями Іловайської операції 2014 року, що розгорталися серед дозрілих соняшникових полів. Саме тому соняшник став символом пам’яті захисників України. Водночас соняшник символізує життя, світло та Україну.

Пам’ятати – означає цінувати, дякувати – означає бути не байдужим, жити гідно – означає продовжувати справу тих, кого ми сьогодні згадуємо. Подвиг наших воїнів назавжди вписаний у серце нашої країни, їх відвага є прикладом для всіх нас. За рідну землю та за кожного з нас вони віддали найдорожче — своє життя.

Герої не вмирають. Вони живуть у кожному дмуху вітру , у кожному дні, у нашій пам’яті. Кожен загиблий воїн – це незагойна рана на тілі України. Пам’ятати про них – це наш священний обов’язок.

Кожен прапор на цвинтарі - то був коханий, рідний, який мріяв про свою сімʼю. Кожен прапор на цвинтарі хотів бачити як ростуть його діти, благословити їх до шлюбу і дочекатися онуків. Кожен прапор на цвинтарі мав друзів, любив життя і мав плани на майбутнє. Кожен прапор на цвинтарі хотів бачити усмішку своєї дружини, мами, а не їх сльози. Наші поля всіяні не прапорами. Наші поля всіяні життями цвіту нашої нації.

Вони хотіли жити, але війна забрала їх. Ми пам’ятаємо ім’я кожного полеглого Героя нашої громади .

У спогадах. У памʼяті. У серці. У подиху. У кроці. У житті.

На роздоріжжі – ви по іншій стежці додому повернулись “На щиті”.

Не описати весь той біль словами. Як боляче складати їх в рядки…

Ви спочивайте з миром. Ми ж за вами сьогодні всі запалимо свічки…

Захід «Схилимо голови…», присвячений полеглим захисникам України розпочався із загальнонаціональної хвилини мовчання. З промовою до присутніх звернувся голова Великодальницької громади Денис Ткаченко. Поминальний молебень відправив настоятель храму Андрія Первозванного - отець Василь. Тематичну пісню виконали Марія Кравченко та Вікторія Паркіна. Біля кожного портрету загиблого воїна нашої громади сьогодні плакали їхні рідні, а люди несли до них квіти…

Ми пам’ятаємо вас щодня….

Захід підготували та провели: Ганна Наумова, Володимир Кошулько, Олена Олейнікова, Анатолій Бессараб, Вікторія Паркіна.