Час неможливо зупинити. Але він не зітре з нашої пам'яті імена Героїв сьогодення – які віддали життя у війні за Україну

 18 березня 2024 року минає два роки з дня, коли від бойових травм зупинилося серце Корся В’ячеслава та Дяченко Олександра — дядько та племінник, вони загинули в Миколаєві .

Олександр Дяченко – проживав у м. Алчевськ, а після російського вторгнення у 2014 році вимушений був переїхати з дружиною та дитиною до Одеси. працював останнім часом за кордоном. В’ячеслав Корся – народився у с.Любашівка, з 5 по 11 класи навчався і жив з родиною у м.Теплодар, останні роки проживав в Одесі.

В’ячеслав відразу, як почалися воєнні дії на території Донецької та Луганської областей, хотів йти боронити державу, але тоді ще був надто молодий, призивного віку. Тож пішов пізніше контрактником, і воював з 2016 по кінець 2021 року. Його дядько Олександр теж тоді взяв до рук зброю, аби захищати Батьківщину,але звільнився зі служби раніше. Як тільки почалося повномасштабне вторгнення, він приїхав з-за кордону та став поряд з братом і племінниками у боротьбі за цілісність своєї країни. Служили вони у 137-ому окремому батальйоні.

Не кожен зможе, дивлячись смерті в очі, стояти пліч-о-пліч із побратимами, не боячись за своє життя, мужньо боротися за свободу своєї країни. А Олександр та В’ячеслав зуміли! Вони  не боялись ні смерті, нічого, лише вірили у Перемогу України.

Та, на жаль, їм назавжди залишиться  27 та 36… Це дуже велика втрата для батьків, рідних...

Олександр Дяченко та Корся В’ячеслав залишаться в серці кожного з нас як приклад патріотизму, незламності духу, добра, самопожертви та безмежної любові до України.

Вічна слава Героям!