У Великодальницькій громаді відсвяткували День Незалежності

Незалежність — для кожного Українця це не просто слова, це вікова боротьба, прагнення до самостійності, утвердження своїх кордонів. А ще в цій боротьбі океани сліз, втрат, болю і відчаю — бо вона велася попри репресивні режими, приниження і геноциди. 32 роки тому наша країна отримала те, про що мріяла завжди — вона стала незалежною. Та, на жаль, зараз вже дев’ять років вона відстоює свої кордони і, як і колись, твердо стоїть в боротьбі за самостійність. Останні 18 місяців — Україна в повномасштабній війні...
Цього року свято Незалежності у Великодальницькій громаді пройшло з особливим трепетом, зі сльозами в очах. Хвилиною мовчання було вшановано кожного, хто віддав своє життя за Україну. 

Привітав зі святом громаду Денис ТКАЧЕНКО, Великодальницький сільський голова. 

- Сьогодні свято, яке об’єднує нас всіх, яке утверджує нашу сильну, самостійну державу — День Незалежності. В умовах повномасштабної війни я хочу побажати всім — Перемоги і мирного неба над головою. Ми платимо надто високу ціну за свою волю і свободу. Наші військові щодня здобувають її для нас, докладають неймовірних зусиль, аби над нами було мирне небо, - сказав очільник громади. - Не дивлячись ні на що, ми єдині, як ніколи. Кожний з нас зараз знаходиться на своєму фронті боротьби. Тому я хочу побажати кожній родині міцного здоров’я, добробуту і благополуччя. Слава Україні!

В Незалежності України є заслуга кожного громадянина. Тому Денис Ткаченко вручив почесні грамоти та цінні подарунки за сумлінну самовіддану працю, належне виконання функціональних обов’язків, за значні здобутки у професійній діяльності та активну громадську позицію  військовослужбовцям, працівникам освіти та культури, діткам, які прославляють нашу громаду.

Самобутність, незалежність, власна унікальна культура - це стало головним лейтмотивом виступів артистів Центру культури і мистецтв. Побажання Перемоги, аби кожний військовослужбовець повернувся скоріше до рідного дому — звучало зі сцени. Трепетні постановки від малят, які змусили піднятися зал... 

32 роки нашій Незалежності. Ми вже достатньо дорослі, аби розуміти, хто друг, а хто ворог. Ми достатньо мудрі, аби розрізнити добро від зла. А попереду в нас — все життя. Вільне. Незалежне. Самостійне.
Бо ми — боремося!
Бо ми — поборемо!
Слава Україні!